Прощавай, Земле!

Догодило ж Белль Лаблак народитися єдиною людиною у світі звіролюдів! У неї не було ні іклів, ні хутра, ні звіриних вух, тож з дитинства їй доводилося дуже важко. Оточуючі її цуралися, ровесники не приймали, і згодом вона отримала зневажливе прізвисько «Безлика». Здавалося, сама доля прирекла її на таке сумне й самотнє життя, і з цим уже нічого не вдієш. Ось тільки Белль не погоджується з таким вироком. Вона також, як і всі ми, хоче бути частиною цього світу. Тому, з тугою на серці та величезним мечем у руках, вона вирішує вирушити у подорож, щоб спробувати знайти інших людей, і, головне, своє місце у цьому темному та жорстокому світі.