Фрактал

Десь через триста років люди виконали настанови Руссо і повернулися до природи. Зникли гучні міста, димні заводи та сама необхідність працювати — турботу про щоденний хліб узяв на себе механічний бог, мережа суперкомп’ютерів під назвою Фрактал. Взамін від людей вимагалося лише регулярно «молитися», скидаючи накопичену за день інформацію до бездонних сховищ даних. Програмісти Фрактала поступово перетворилися на служителів культу, і на Землі встановилася теократія — щоправда, не надто обтяжлива.Життя стало простішим: хоча зовні рівень технологій повернувся до ХХ століття, кожен міг мати кількох аватарів-двійників, довіряючи їм рутинні справи, тоді як сам подорожував у пошуках нових вражень і розваг. Населення різко скоротилося, і водночас люди втратили коріння та прив’язаності, перетворившись здебільшого на безликий перекотиполе.Молодий Клейн — нетиповий мешканець цього «нового порядку», який не втратив інтересу до спадщини минулого — як до речей, так і до цінностей. Довгий час він жив звичайним життям: спілкувався за столом з аватарами батьків, слухав старі пісні, милувався природою — і чекав; чекав, знаючи, що незабаром станеться щось дивне й незвичайне.Так він і зустрів Фріну — жрицю Фрактала, що втекла від системи. За кілька годин знайомства вона встигла щиро прив’язатися до хлопця і залишила йому «ключ від світу» — дивовижну дівчинку Нессу, уособлення енергії, доброти та наївності. Але неважливо, є Несса людиною чи аватаром — чи має головний герой право відчинити цим ключем двері, за якими, схоже, приховані сутінки світу та падіння фальшивих богів?