Ляльковий будиночок

Єсіє та її чоловік Тадахіко втрачають п'ятирічну доньку Мей у жахливому домашньому нещасті. Рік потому жінка все ще живе в почутті провини та відчаю, доки не знаходить старовинну ляльку в людський зріст, яка підозріло схожа на загиблу дівчинку. Вона розчісує їй волосся, одягає та розмовляє з нею, ніби з донькою, і дім поступово наповнюється мертвою тишею замість дитячого сміху. Коли в сім'ї з'являється друга дівчинка і ляльку ховають у комору, здається, що кошмар позаду — аж до того дня, коли дитина знову її знаходить, і в будинку починають відбуватися речі, які вже неможливо списати лише на горе.