Без жодного доказу

Одного разу, приблизно за дев'ять років до подій, що описуються у фільмі, доктор Ватсон лікував інспектора Скотланд Ярду. Говорив він із пацієнтом не лише про його хворобу, а й про його роботу, і, вислухавши факти однієї дуже заплутаної справи про вбивство та зіставивши їх, допоміг знайти вбивцю. У той час Ватсон чекав призначення до штату одного дуже консервативного медичного коледжу, керівництво якого не схвалило б його дедуктивне хобі, тому він приписав розкриття злочину вигаданій особі, яка не існує детективу - Шерлоку Холмсу. Посади Ватсон так і не отримав, а Скотланд Ярд не забував про нього та його таємничого друга-детектива, постійно звертаючись до їхньої (точніше, до його - Ватсона) допомоги у розкритті злочинів. На дозвіллі ж Ватсон почав писати детективні розповіді про нібито їх з Холмсом пригоди, які охоче публікував журнал «Стренд». І ось настав момент, коли захоплена публіка зажадала пред'явити їй живого Шерлока Холмса. Ватсону не залишалося нічого іншого, як найняти актора Реджинальда Кінкейда для виконання ролі великого детектива, який розкриває всі злочини, які насправді розкривав сам Ватсон. Сам же лікар тепер був за живого генія кимось на зразок помічника. Тиражі «Стренд» зростали, популярність і слава Шерлока Холмса множилася з кожним днем, але вся біда була в тому, що Реджинальд Кінкейд був не тільки бездарним актором, але, на противагу своєму амплуа - Холмсу, моторошним бабником, алкоголіком і пихатим. здатним навіть на найпростіший висновок.