Мене звуть Девід

З раннього дитинства Девід навчався ненавидіти людей і не довіряти їм. Та й як можна поводитися по-іншому, перебуваючи в табірних катівнях? Коли не знаєш, на кого можна покластися, коли наглядачі можуть перетворити твоє життя на щоденний кошмар. Однак шляхи долі несповідні, і Девіду надається шанс здобути свободу. І ось він зовсім один, у величезному, не знайомому йому досі світі. З собою у хлопчика лише буханець хліба та компас, а також лист, який йому потрібно доставити до Копенгагена – міста, де він зможе нарешті знайти людей, які подбають про нього.