48 годин і 1 хвилина

Коли суворий закон про 48-годинне очікування не дозволяє поліції негайно розпочати пошуки зниклої дитини, для матері починається справжній кошмар. Опинившись наодинці перед лицем трагедії, вона не може залишатися осторонь — попри сильний стрес, пригнічені емоції та медикаменти, що стримують її почуття, жінка вирішує діяти самостійно.Без підтримки та підказок, керуючись лише інстинктом і материнським серцем, вона вирушає в нічний Белград — похмуре й непередбачуване місто, де за кожним поворотом може критися як підказка, так і нова загроза. Чим далі вона просувається у пошуках, тим тоншою стає межа між реальністю та уявою. Де закінчується правда, а де починається спотворене сприйняття під впливом страху та болю?