52-герцеві кити

Кіко Місіма довгі роки зазнавала емоційного та психологічного тиску з боку своєї родини. Щоб вирватися із замкнутого кола болю і знайти спокій, вона їде з Токіо і перебирається в тихе приморське місто Оіта, у старий будинок своєї бабусі, що стоїть на березі. Там, серед шумливих хвиль та морського вітру, Кіко сподівається залікувати рани душі.Якось вона зустрічає хлопчика, якого принижує власна мати, називаючи «Мусі» — комахою, і поводиться з ним жорстоко і холодно. Він не говорить, але в його мовчанні Кіко дізнається щось знайоме до болю. Проводячи з ним час, вона все частіше повертається думками в минуле — на спогад про «Ан-сан» — людину, яка колись почув її беззвучний крик допомоги і простяг руку. Тоді він став її порятунком — тонким променем світла у світі, де давно панувала темрява.